Дрозд Юлія Андріївна
вчитель історії, інформатики та фізики
Білоусівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Вознесенської районної ради Миколаївської області
МІЖНАРОДНИЙ
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР
«ПОЛОН ТА ПРИМУСОВО ВИВЕЗЕНІ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ІСТОРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПАМ’ЯТЬ»
Основними доповідачами семінару були доктор Ульріке Хан та доктор Джулія Тімпе із 18-ма студентами Бременського університету (м.Бремен, Німеччина), професор Микола Миколайович Шитюк, доцент Анатолій Анатолійович Погорєлов, представники обласної організації «Українська спілка постраждалих від нацизму» Микола Васильович Прядко (голова) та Віктор Григорович Семененко (Баштанський р-н), вчитель історії Білоусівської ЗОШ Вознесенської районної ради Юлія Андріївна Дрозд, студенти ННІПП Валентина Мироненко та Вікторія Степанова.
INTERNATIONAL
SCIENTIFIC-PRACTICAL SEMINAR
“CAPTIVITY AND FORCED LABOR DURING WORLD WAR II: HISTORICAL RESEARCH AND MEMORY”
Німецькі студенти підсумували, що усі події Другої світової війни – їхня історія. Вони проти замовчування, і що їм потрібно знати, пам’ятати і визнавати усі свої сторони, щоб не допустити подібного у майбутньому.
Приємно, що дослідження «Білоусівські остарбайтери», яке було зроблене вчителем історії Дрозд Ю.А. та учнями Білоусівської ЗОШ, зацікавило колег із Бременського університету. Тому заздалегідь була запланована зустріч у Білоусівської ЗОШ, під час якої планувалося інтерв’ю з Олександрою Антонівною Король, жителькою с.Білоусівка, яка у період з 1941 по 1943 роки була вивезена на примусові роботи до Німеччини у табір поблизу м.Бремен. Але, на жаль, за місяць до приїзду німецької делегації, у 90-річному віці Олександри Антонівни не стало. Спеціально для семінару були розроблені буклети «OSTarbeiters of Bilousivka», у яких надруковані результати дослідження, презентовано відеофільм «Спогади Олександри Антонівни Король»: а також підготовлено доповідь “Ostarbeiters of Bilousivka. Olexandra Korol’s memories about her deportation”. Усі матеріали були представлені англійською мовою. Німецькі колеги запропонували співпрацю, яка, сподіваємося, все-таки продовжиться.
У семінарі також приймали участь президент International Research University Сергій Стужук, доктор Миколаївського обласного краєзнавчого музею Валерій Чернявський, учні МАН, студенти, викладачі Миколаївського університету ім.В.О.Сухомлинського, вчителі історії шкіл Миколаївщини.
Існує думка серед населення: «Навіщо це потрібне. Їх вже немає у живих (колишніх остарбайтерів). Не треба ворушити минуле». Добре, що більшість істориків так не вважає. Відновити якнайточніше список усіх постраждалих та примусово вивезених під час Другої світової війни – це наш обов’язок перед цілим поколінням українців із знівеченою юністю та життям. Багато імен тих юнаків і дівчат стерлися з архівних довідок, але пам'ять про них має лишатися.
Учитель історії Білоусівської ЗОШ
Ю.А.Дрозд
There is an opinion of among the population, "Why is it necessary. They are no longer alive (former Ostarbeiteren). No need to stir up the past. " But the most part of historians do not think so. Restore the most accurate list of all the victims and forcibly deported during the Second World War - it is our duty to whole generations of Ukrainian youth and mutilated lives. Many names of boys and girls erased from archival information, but the memory of them should remain.
History Teacher of Bilousuvka school
Iuliia Drozd
Доповідь Ю.А.Дрозд Iuliia Drozd's report
Анатолій Анатолійович Погорєлов разом зі своїми студентами презентував цікаві факти зі свого дослідження з питання вивчення примусової праці жителів Миколаївщини часів Другої світової війни. Він знайшов та опрацював багато архівних довідок, фотографій, протоколів допитів НКВС про примусово вивезених миколаївців. Не дивно, що його роботою зацікавилися колеги з Бременського університету, які також працюють над даним питанням.
Більшість досліджень німецьких колег стосувалися вивчення ролі міста Бремену та його організацій у Другій світовій війні. Студенти на викладачі досліджують тему ост- та вестарбайтерів.
Зацікавила присутніх доповідь Адама Нільсона «The Bunker Valentin Memorial Site: Honouring the Victims» про Бункер Валентин, який будували примусові працівники зі східної та західної Європи для будівництва підводних човнів.
Презентовано відеофільм Ніколаса Морсорста та Лізи Гернерт “Bunker Valentin and its Camp System” про сучасний стан колишнього табору «Марін». Зараз ця територія належить військовим. Мало що лишилося, тому що все знищувалося під час бомбардувань.
Долю народжених у таборі дітей висвітлив Рауль Спруте “A System of Murder through Neglect – Babies of Forced Laborers in Auslanderkinder Pflegestatten”.
Він розповів, що дітей, які народжувалися у таборі, забирали у спеціальні будинки; якщо мати не віддавала самостійно – їх забирали силою. На одну дитину у таких будинках видавалося півлітра молока і трохи цукру на добу. У дітей, народжених у таборі, були лише матері, тому що фактів визнання батьківства від німецьких офіцерів або працівників невідомі. Інтерв’ю з людьми, які були народжені у цих будинках, теж немає. Практично ніхто не виживав: ні опалення, ні води, ні дотримання елементарної гігієни.
Окреме дослідження про примусових робітників із Франції підготував Бенедикт Функе “Working under guard, then back into the dungeon – Everyday Life for French POWs in Bremen”. В одному з таборів французькі робітники створили цілу стелу у декілька десятків квадратних метрів із зображеннями своїх буднів у таборі. Їхні будні практично не відрізнялися і від буднів інших працівників: усі тяжко працювали без вихідних, носили робочих одяг та дерев’яні чоботи без шкарпеток.
Сучасне дослідження на основі однойменної книги та фільму «Подивіться, хто повернувся» „Er ist wieder da [“Look who’s back”]: German Humor about Hitler“ готували Самер Нахас та Ян Матіас Тітжен. Фільм «Подивіться, хто повернувся» про Адольфа Гітлера, який потрапив у 2011 рік. Особиста думка доповідачів: вивчаючи сучасну тенденцію молоді, яка звертає увагу здебільшого тільки на кумедні меми, доцільно висвітлювати окремі події Другої світової війни у комедійно-сатиричному жанрі для того, щоб молоді хотілося дізнаватися більше, читаючи вже серйозну літературу.
Презентація нашої землячки Вікторії Хассе із колежанкою Веронікою Баснер “You Can’t Deny Your History – Kuhne&Nagel” висвітлює період розквіту найбільшої логістичної компанії у Німеччині Кюне&Нагель, з якою був підписаний договір верхівки Третього Рейху для перевезення речей, меблів та інших спожитків єврейського населення, що відправлялося у нацистські табори. Локація та місце доставлення даних вантажів, яких була незліченна кількість, - невідоме. Архіви й досі засекречені, і, як наголошувала Вероніка Баснер, працівники архівів відповідають, що більшість документів було втрачено під час бомбардувань. У минулому році компанія Кюне&Нагель відсвяткувала 125 років із дня заснування. У місті хотіли спорудити новий офіс. Але особливістю цієї компанії є те, що вони й досі не визнають своєї провини та противоправних дій проти єврейського населення, тому місцева газета «Taz» почала збирати кошти на встановлення меморіалу розграбованим будинкам, викуп даної землі у міста і, навіть, вже провели конкурс на кращу ідею меморіального знаку. Як розповідає Вікторія Хассе, за короткий строк (менше місяця) вже зібрали більше 26000 євро. Але питання про становлення меморіалу ще відкрито, тому що місцева влада поки що не передає це місце ні компанії, ні ініціативній групі.
Студентка Олександра Бєлозьорова, яка приїхала на навчання у Бременській університет з м.Казань (Росія), презентувала свою роботу “Krupp: Repentance or Rational Choice?”, у якій досліджує розвиток компанії «Тіссен Круп», яка розвинула своє виробництво та зміцнила свої позиції на міжнародному ринку з виготовлення сталі та ліфтів завдяки примусовим працівникам, які і розбудовували концерн.
Цікавим було дослідження Торбена Федервітца та Маріке Віст “The “Remembrance, Responsibility and Future” Foundation and its Compensation Payments to Former Ukrainian Forced Labourers” про виплати колишнім примусовим працівникам. Німецька сторона у 2000 році заснувала фонд «Пам'ять, відповідальність та майбутнє», який гарантував, що кожен колишній остарбайтер мав би отримати по 2500 дойч марок, але за умови доказу своєї примусової роботи. Це було складно зробити, адже радянським керівництвом не велася належна робота щодо обліку примусових працівників після повернення додому. Багатьох з них відправляли далі у табори «ГУЛАГу», на Колиму, а архіви засекречували. Свій статус постраждалі підтверджували, переважно роблячи запити до Німеччини. Також людині потрібно було особисто відвідати архів та комісію, яка була створена з українських та німецьких представників, але колишні примусові працівники були вже досить похилого віку. Багато хто так і не отримав жодного статусу і допомоги, а хто отримав – набагато меншу суму. Ці студенти наголосили, що зараз є організації, які докоряють своїй владі за те, що вона спеціально дочекалася періоду, коли постраждалі не в змозі самостійно відстоювати свої права та збирати документи для компенсації, а більшості з постраждалих вже нема серед живих.
Most researchers related to German colleagues study the role of Bremen and its organizations in the Second World War. Students are exploring the topic for East- Westarbeiters.
Adam Nilsson’s report «The Bunker Valentin Memorial Site: Honouring the Victims» was about the Bunker Valentin who built the forced labors from Eastern and Western Europe for building submarines.
The movie by Niklas Morthorst & Lisa Gernert “Bunker Valentin and its Camp System” was about the current state of the former camp "Marine." Now, the area belongs to the military. Little is left because everything is destroyed during the bombing.
Raul Sprute highlighted the fate of children who born in the camps “A System of Murder through Neglect – Babies of Forced Laborers in Auslanderkinder Pflegestatten”. He said that children who were born in the camp were taken in special homes; if the mother did not realize their own - they took power. In one child in such houses seemed a pint of milk and a little sugar per day. The children have only mother. Recognition of paternity of German officers or labors is unknown. Interviews with people who were born in these houses either. Almost no one survived: no heating, no water, no adherence to basic hygiene.
Benedikt Funke showed his research about forced laborers from France “Working under guard, then back into the dungeon – Everyday Life for French POWs in Bremen”. In one of the camps of French workers created a monument to a few dozen square meters with pictures of their everyday life in the camp. Their everyday life is almost no different from everyday life and other employees, worked hard seven days a week. Wore work clothes and wooden shoes without socks.
Modern research based on the eponymous book and film “Look who’s back” was prepared Samer Nahas and Jan Mathis Tietjen „Er ist wieder da [“Look who’s back”]: German Humor about Hitler“ (Adolf Hitler woke up in 2011). Personal speaker’s opinion: exploring contemporary trend of young people who now pays attention mostly only funny memes, it is advisable to cover certain events of World War II in the comic and satirical genre for greater youth involvement - thus interested to learn more by reading serious literature already.
Presentation of our compatriot Victoria Hasse and Veronica Basner “You Can’t Deny Your History – Kuhne&Nagel” highlighted the heyday of the biggest logistics Germany’s company Kune&Nagel, which was signed apex of the Third Reich to transport items, furniture and other things Jewish population in Nazi camps set off. Location and place of delivery of goods data, which were countless - is unknown. The archives are still secret, and as emphasized Veronica Basner in the archives of the answer that most documents were lost during bombing. Last year the company Kuehne & Nagel celebrated 125 years of the foundation. The city wanted to build a new office. But the feature of this company is that they still do not recognize his guilt and protyvopravnyh action against the Jewish population because local newspaper «Taz» began to collect funds for the establishment of a memorial looted houses, purchase of land in the city and even have had a competition
the best idea of the memorial sign. It tells Victoria Hasse, in the short term (less than one month) has already raised more than 26,000 euros. But the question of the formation of the memorial is open, so that local authorities have not yet conveys a place or company or initiative group.
Alexandra Belozerova is student who came to study at the University of Bremen from Kazan (Russia) presented herself work “Krupp: Repentance or Rational Choice?”. She researched how "Thyssen Krupp" which has developed its
production and strengthened its position in the international market for the production of steel and elevators, through compulsory for employees and develop the group.
The interesting research of Torben Fedderwitz and Marieke Wist “The “Remembrance, Responsibility and Future” Foundation and its Compensation Payments to Former Ukrainian Forced Labourers” was about of payments to former forced labors. The German side in 2000 founded the Foundation "Remembrance, Responsibility and Future", which guaranteed that every former Ostarbeiter would get on 2500 Deutsch marks, provided evidence of his forced labor. It was difficult to do, because the Soviet was not conducted proper operation on account of forced labors to return home. Many of them were sent to camps further "Gulag", the when, and archives classify. Confirmed his status affected mainly by making entries in Germany. Also, this person had to visit the archive and the Commission, which was established with Ukrainian and German representatives, but the former forced labors were already elderly. Many have not received any status and help, and who was - much less. Students stressed that now is the organization who obey his power for what it is specifically wait period when victims not able to defend their rights and to collect documents for compensation, and most of the victims are not alive.
German’s students summed that it all - their history. They are against the concealment and what you need to know, remember and recognize all its sides to prevent similar future.
It is nice that the research "Ostarbeiters of Bilousivka" which was developed by Iuliia Drozd and pupils of Bilousivka school, it was very interesting for colleagues from the University of Bremen. So impressed was scheduled to meet at Bilousivka school during which the planned interview with Olexandra Korol (she was forced labor in the period from 1941 to 1943 to Germany in a camp near Bremen). But, unfortunately, a month before the arrival of the German delegation, the 90-year-old Olexandra Antonivna died. Especially for the seminar were developed booklets «OSTarbeiters of Bilousivka», presented the video "Olexandra Korol’s memoris about her liberation" and reported "Ostarbeiters of Bilousivka. Olexandra Korol's memories about her deportation ". All materials presented in the English language. German’s colleagues have offered cooperation. I hope, it will be continue.
The seminar was also attended by President of the International Research University Sergey Stuzhuk, Dr. Valery Cherniavky (Mykolaiv Regional Museum), students, teachers and etc.
3 червня 2016 році на базі Навчально-наукового інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського, разом із Науковим центром по вивченню східної Європи Бременського університету завдяки проведенню надзвичайно масштабного дослідження кандидатом історичних наук, доцентом Погорєловим Анатолієм Анатолійовичем відбувся Міжнародний науково-практичний семінар «Полон і примусова праця під час Другої світової війни: історичні дослідження і пам'ять» (International scientific-practical seminar “Captivity and forced labor during World War II: historical research and memory”).
Невід’ємною частиною історії Другої світової війни і в той самий час маловивченою є питання, пов’язане з використанням праці «східних (західних) робітників» – ост(вест)арбайтерів. Пройшовши неймовірні труднощі і жахи рабства, вони повернулися додому і внесли свій вклад у відновлення країни, у більшості випадків втративши свої права, а інколи і свободу на довгі роки.
The essential part of the history of World War II and at the same time is a little-known issue related to the employment of "Eastern (Western) workers" - ost(west)arbeiters. After incredible difficulties and horrors of slavery, they returned home and made their contribution to the reconstruction of the country, in most cases losing their rights, freedom and sometimes for years.
June 3, 2016 in the Research and Teaching Institute of History, Politology and Law of Mykolaiv V.O.Suhomlynsky University with Research Centre for East European Studies University of Bremen (Germany) by holding extremely large-scale study of Dr. Anatolii Pogorielov held International scientific-practical seminar “Captivity and forced labor during World War II: historical research and memory”.
The main speakers of the seminar were Dr. Ulrike Hahn and Dr. Julia Timpe with 18 students from the University of Bremen (Bremen, Germany), Professor Mykola Shytyuk, associate professor Anatolii Pogorielov, representatives of regional organizations Ukrainian Union of imprisoned victims of Nazism Mykola Pryadko and Victor Semenenko (Bashtanka district), history teacher Iuliia Drozd, RTIHPL’s students Valentyna Myronenko and Victoria Stepanova.
Anatolii Pogorielov with his students presented interesting facts from his research about forced labor during the Second World War from Mykolaiv area. He found and worked out a lot of archival information, photos, letters and interrogation reports of the NKVD. Not surprisingly, interest in his work colleagues at the University of Bremen, also working on the same.
Професор М.М.Шитюк, доцент А.А.Погорєлов, А.Нільсон
Professor M.Shytuyk, as.professor A.Pogorielov, A.Nilsson
Н. Морсорст та Л.Гернерт
N.Morthorst and L.Gernert
В.Хассе та В.Баснер
V.Hasse and V.Basner